- відвертати
- -а́ю, -а́єш, недок., відверну́ти, -ерну́, -е́рнеш, док., перех.1) Повертати, відводити що-небудь убік від кого-, чого-небудь. || Спрямовувати в інший бік. Відвертати носа.2) розм. Відвалювати або зсувати що-небудь убік. || Відрізуючи, відкидати вбік (скибу під час оранки тощо).3) Відгинати край або кінець чого-небудь; відгортати.4) перен. Запобігати чомусь, усувати (біду, небезпеку і т. ін.). || розм., заст. Чаклуванням усувати (хворобу, лихо тощо).5) перен. Спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік від чого-небудь. || Викликати бажання, намір відмовитися від чогось, не робити чого-небудь. Відвертати увагу.6) перен. Відштовхувати від себе своєю поведінкою, виглядом і т. ін. || Викликати негативні почуття до кого-небудь.••
Відверну́ти се́рце від кого — перестати любити кого-небудь.
7) розм. Вираховувати, робити вирахунок.8) кому, діал. Повертати щось назад, не прийнявши.9) рідко. Те саме, що відкручувати; відгвинчувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.