відвертати

відвертати
-а́ю, -а́єш, недок., відверну́ти, -ерну́, -е́рнеш, док., перех.
1) Повертати, відводити що-небудь убік від кого-, чого-небудь. || Спрямовувати в інший бік. Відвертати носа.
2) розм. Відвалювати або зсувати що-небудь убік. || Відрізуючи, відкидати вбік (скибу під час оранки тощо).
3) Відгинати край або кінець чого-небудь; відгортати.
4) перен. Запобігати чомусь, усувати (біду, небезпеку і т. ін.). || розм., заст. Чаклуванням усувати (хворобу, лихо тощо).
5) перен. Спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік від чого-небудь. || Викликати бажання, намір відмовитися від чогось, не робити чого-небудь. Відвертати увагу.
6) перен. Відштовхувати від себе своєю поведінкою, виглядом і т. ін. || Викликати негативні почуття до кого-небудь.
••

Відверну́ти се́рце від кого — перестати любити кого-небудь.

7) розм. Вираховувати, робити вирахунок.
8) кому, діал. Повертати щось назад, не прийнявши.
9) рідко. Те саме, що відкручувати; відгвинчувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "відвертати" в других словарях:

  • підвертати — а/ю, а/єш, недок., підверну/ти, верну/, ве/рнеш, док., перех. 1) Хапаючи або зачіпляючи, повертати, переміщати, підсувати і т. ін. під що небудь. || Підгинаючи вбік, пошкоджувати. Підвернути ногу. || перен., під кого – що. Підкоряти чиїйсь владі …   Український тлумачний словник

  • повідвертати — а/ю, а/єш, док., перех. Відвернути все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох …   Український тлумачний словник

  • відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… …   Словник синонімів української мови

  • відвертати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підвертати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повідвертати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… …   Український тлумачний словник

  • прикривати — а/ю, а/єш, недок., прикри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Класти що небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково. || Укривати кого небудь чимсь. || Осідати на що небудь. || Робити дах; покривати. || Опинятися зверху на чому небудь,… …   Український тлумачний словник

  • баки — I ів, мн. Те саме, що бакенбарди. II ів: •• Забива/ти (заби/ти) ба/ки кому розм. нав язливими розмовами відвертати чиюсь увагу від чого небудь; заморочувати, задурювати голову комусь. III ба/кси, ів, мн., жарг. (одн. бак, а, ч.) …   Український тлумачний словник

  • відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»